Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
Чому я не сокiл, чому не лiтаю,
Чому менi, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув i в небо злiтав!
Далеко за хмари, подальше од свiту
Шукать собi долi, на горе — привiту
I ласки у зiрок, у сонця просить,
У свiтi iх яснiм все горе втопить.
Бо долi ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неi, хлопцюга приблудний,
Чужий я у долi, чужий у людей!
Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?
Чужий я у долi, чужий у людей!
Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?
